ІНСТИТУТ АРХЕОЛОГІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ
АРХЕОЛОГIЧНI ДОСЛIДЖЕННЯ В УКРАIНI 2017
КИЇВ • 2019
І. Потєхіна
ПЕРШІ РЕЗУЛЬТАТИ ВИВЧЕННЯ МтДНК І ПОВНОГО ГЕНОМУ ТРИПІЛЬЦІВ
Для з’ясування антропологічних витоків, шляхів міграції та біологічних контактів ранньоземлеробських племен території України важливими є археогенетичні дослідження носіїв трипільської культури. Останнім часом у співпраці з генетичними лабораторіями США проведено вивчення черепів з печери Вертеба, які були відкриті М. Сохацьким під час археологічних досліджень цієї пам’ятки у 2007—2008 рр. (с. Більче Зо-лоте, Борщівський р-н, Тернопільська обл.). Попередньо ці черепи були датовані радіо-карбонним методом в Оксфордській лабораторії, їх вік лежить в межах 3900—3500 cal BC, що відповідає етапу В2—С1 Трипілля.На семи зразках з Вертеби у генетичній лабораторії університету Гранд Веллі О. Нікітін отримав результати аналізу мітохондріальної (Мт) ДНК. Чотири індивіди (No 1—3, 5) виявилися носіями мітохондріальних гаплогруп Н5a, HV0, H і HV, які пов’язують трипільців з анатолійськими неолітичними фермерськими групами і ранньоземлеробськими популяціями Південно-Східної і центральної європи. У двох індивідів (No 6 і 7) виявлено гаплогрупи U8b1b і U8d1a2, властиві верхньопалеолітичним мисливцям та збирачам європи та окремим мезолітичним і ранньонеолітичним популяціями Північного Причорномор’я, ще один чоловік з Вертеби (No 4) виявився носієм гаплогрупи Т2b, яка є маркером експансії людей з Анатолії до європи у ранньому неоліті. Ці результати проливають світло на генетичні зв’язки трипільців по материнській лінії і загалом узгоджуються з антропологічними даними. Однак аналіз МтДНК не дав відповіді на питання про походження і частку тих антропологічних домішок, які були виявлені нами при краніологічному дослідженні окремих черепів, тому необхідно було провести пов-ногеномне дослідження цих матеріалів.Аналіз повного геному здійснено у генетичній лабораторії Д. Райха Медичної школи Гарвардського університету (США). Для індивідів з Вертеби визначено основну складову їх родоводу та частку найбільш істотних домішок. Висновки базуються на результатах, які були виведені з рівнів генетичної близькості між зразками, аналізу Головних компонент (PCA), результатів їх кластеризації та графіків змішання геномів. За різними моделями обчислення співвідношення домішок дещо варіюють у різних зразках, що однак не впливає на загальну картину. Основною у трипільців Вертеби ви-явилася анатолійська (AN) генетична фракція — вона становить близько 83 % всього ге-ному. Решта їх генетичного спадку припадає на домішки, отримані від племен мисливців і збирачів Західної (WHG — 14 %) і Східної (EHG — 3 %) європи.На індивідуальному рівні найменше «мисливських» домішок до анатолійського геному виявлено у людей, які за краніоло-гічними ознаками належать до середземноморського типу, в той час як найбільша частка цих домішок присутня у чоловіка, який має протоєвропеоїдний краніологічний комплекс. Таким чином, отримано узгодження краніологічних і генетичних даних, якого не спостерігалося при співставленні антропологічного типу мешканців Вертеби з результатами аналізу МтДНК. Очевидно, це пояснюється складним механізмом сегре-гації фенетичних, зокрема краніологічних, ознак у давніх популяціях і, очевидно, може вказувати на успадкування протоєвропеоїд-ного комплексу по батьківській лінії.Вивчення повного геному трипільців проводилося в межах широкомасштабного дослідження генетичної історії населення Південно-Східної європи, до якого залучено дані по давній ДНК 225 мешканців європи періодів до і після поширення там земле-робства. Результати співставлення черепів з Вертеби в межах цього масиву даних підтверджують висновки аналізу МтДНК і краніологічних досліджень. Вони свідчать про те, що населення Поділля фази В2—C1 Трипілля веде свій родовід від прямих нащадків анатолійських неолітичних фермерів, які змішувалися з племенами мисливців і збирачів Південно-Східної Европи, поступово просуваючись у східному напрямку. Контакти прийшлих землеробських груп з місцевими популяціями не завжди носили мирний характер, про що свідчать численні випадки травм на черепах з Вертеби. Сліди метисації по-різному позначилися на гено-мі і фізичному вигляді трипільців, що, очевидно, пояснюється особливістю шлюбних стратегій в середовищі прийшлих і місцевих груп.
Тема: Re: Результаты исследований дДНК (обсуждение) (Прочитано 829312 раз)