Даже не знаю... С одной стороны спасибо, Катерина что дали ссылку - нужно себе представлять о чем пишут, а с другой стороны статья конечно ... ну скажем мягко очень неоднозначна. Например как обычно ерунда о гаплогруппе I2 (я смотрю это уже входит в привычку
):
"В Україні носіїв Y-гаплогрупи I – бл.
35%; за даними МакДональда понад
40%, а за З. Россер та ін. –
до 48%. Питома європейська Y-гаплогрупа І краще збереглася у гірських районах і на прилеглих терéнах: Скандинавія, Сардинія, Динарські Альпи, Карпати.
....I2a2 типова для динарських слов'ян (хорвати, серби, у боснійців – до 50%), поширена в усьому Балкано-Карпатському регіоні – в Албанії, Північній Греції, Болгарії, Румунії, Молдові, Україні, також наявна у Білорусі та на південному заході Росії.
Висока концентрація I2a2 на пн. сході Румунії, в Молдові й Центральній Україні нагадує максимальне поширення
кукутені-трипільської культури у IV тис. до н. е. перед тим, як її поглинула індоєвропейська культура шнурової кераміки "
про Е :
" До нас люди Y-гаплогрупи E1b1b потрапили з потоком мусульман через «коридор Росафи». Судячи з назви річок Русава, Гайсин Вн, Росава, Гайшин Кв, Чг, с. Rusava CZ, Rossau 2/ Gischau 2, Russow/ Gischow 2 D (тут же Alach, Allach, Müsselmow!) , це проникнення арабів до Європи почалося у VIII ст. за халіфа Гішама (724-743), столицею якого було місто Русафа під те перішнім Оманом (доти столицею був Дамаск, після Русафи Багдад). Ім'я адріатичного порту Росафа (тепер Шкодер, Албанія) виникло як репліка столичної Русафи, причому ні до 725 р., ні після 750 р. воно не могло бути прапором Халіфату [Тищенко 2011]. На Балканах маври просувалися углиб річками Південна Морава, Західна Морава, Дунаєм – і далі іншою річкою Морава у Чехії; в Україні – Муравський шлях (1650: Morawski). "
Как вам арабское нашествие на Чехию и Слобожанщину?
ПіДСУМКИ
Принципові підсумки нашого огляду – такі:
1) за даними генетики, український народ має у своєму складі, окрім а
втохтонної балканської Yгаплогрупи І і значної групи R1a, також носіїв груп R1b, N, Q, G, J, E, T;
2) з глобального характеру процесу етногенезу випливає, що час формування українців, як і всіх інших народів світу – десятки тисяч років;
3) в українському словнику є скіфські, балканські,
берберські, месопотамські запозичення, частково відсутні в сусідніх мовах;
4) ітеративність українських дієслів, як і спосіб її утворення
мають аналогію в еламській мові;
5) сотні топонімів України
походять з еламської та аккадської мов, – як і прізвища тисяч українців;
6) у топонімії України виявлено виразний слід
24ї сатрапії Персії Ахаменідів, що відповідає даним епіграфіки, антропоніміки і археологічним знахідкам на півдні України;
7)
етноніми слов'янських племен сформувалися переважно у скіфському мовному середовищі парфянського часу;
з подій VII-VIII ст.
в Україні збережено унікальний топонімічний слід втечі ґабрів,
джигаду арабів проти хозарів 710-737 рр. і династійної війни у Халіфаті 750 р.;
9) Yгаплогрупна формула українців посекторно відповідає вивченим пластам запозичень у словнику й топонімії України, що означає взаємну апробацію цих студій;
10) отже твердження про українців як народвиняток з короткою історією віком у 500600 років втратило статус наукового (застаріло).
Так кожна з наук бачить свій аспект проблеми, а синтез бачень наближає розв'язок."